Будапешт — це місто з добре розвиненою промисловістю. З моменту заснування в ньому працювала велика кількість заводів, чия продукція мала велику популярність в усьому світі. Одним із таких був завод «Ganz», про який детальніше поговоримо тут budapest.name.
З майстерні у великий завод
У 1842 році уродженець Швейцарії Абрахам Ганц приїхав до Буди. На той момент йому було 27 років. Тут він влаштувався працювати на чавуноливарний цех підприємства «József Hengermalmi Társulat». Уже через рік хлопець став майстром-ливарником. На той час якраз уже будувався Ланцюговий міст Сечені, і Ганц не залишився осторонь, а створив у своєму цеху кілька поперечних балок. Цим він заробив собі позитивну репутацію не тільки в Угорщині, а й в інших країнах.
У 1844 році Ганц заснував свою ливарну майстерню площею 294 м² у Візівароші. Протягом перших 10 років підприємство розширювалося, на ньому переважно відливали млинові вальці, різні деталі для машин, колеса для залізничних вагонів. Важливо зазначити, що на той час у Європі з цим уже експериментували, але безрезультатно. Колеса для локомотивів доводилося закуповувати дуже дорого в США. Молодий ливарник впорався чудово зі своїм завданням. У 1853 році він розробив спеціальний метод їх виготовлення, так зване лиття у форму. Станом на 1886 рік у майстерні випустили 81633 одиниці продукції.
Разом із виробництвом зростала і фабрика, у період з 1859 року до 1867 року Абрахам звів на своїй ділянці 9 нових будівель. Наприкінці 1850-х років він запросив працювати на своє підприємство кілька провідних угорських інженерів. Успіх не змусив себе чекати, до 1867 року активи компанії становили близько 2 мільйонів форинтів, що на той час було неймовірно великою сумою.
Кардинальні зміни
Несподівано для всіх 15 грудня 1867 року Абрахам Ганц помер. Після його смерті керувати металургійним заводом почав Андраш Мехварт. У цей період зародилася дочірня компанія «Ganz és Társa», яка спеціалізувалася на випуску парових машин. Вже у квітні 1869 року у «Ganz» з’явилися нові власники, які перетворили його на акціонерне товариство. Компанія пережила важку економічну кризу в 1869 році й все завдяки замовленням з Європи.
Велика депресія 1873 року негативно позначилася на діяльності заводу, оскільки будівництво залізниць призупинилося. Щоб врятувати підприємство від краху, інженерам довелося зробити новий винахід, ним став паровий млин, що змінив борошномельну промисловість у всьому світі. Також у цей період модернізували техніку, оснастили цехи новим обладнанням, налагодили нові виробничі лінії. У пріоритеті стояло виробництво парових машин.
У 1878 році Мехварт заснував електротехнічний відділ із виробництва електричних машин і апаратів, який розташувався на вулиці Kacsa, 18 неподалік від заводу. У ньому працювали найкращі угорські інженери. У 1883 році вони представили у Відні генератор змінного струму, встановлений разом із паровим двигуном. У 1885 році відділ запатентував перший закритий трансформатор із залізною серцевиною для стабільної передачі електроенергії. Він був здатний при високій напрузі передавати змінний струм на великі відстані з мінімальними втратами. По суті, винахід інженерів заводу робив електрику доступною для транспортування дротами.
Цей трансформатор і його характеристики продемонстрували на Національній виставці у 1886 році, після чого в багатьох італійських містах встановили електростанції, які поставляв завод «Ganz».
Варто зазначити, що за час свого існування завод кілька разів змінював назву, а саме:
- У 1906 році — «Ganz Electricity Company»;
- У 1946 році — «Ganz és Társa-Danubius Electricity, Vehicle, Waggon, and Shipyard Rt.»;
- У 1949 році — «Ganz Villamossági Gyár».
Після Другої світової війни відбулася приватизація. Фабрика під державним управлінням відновила свою роботу і почала активно розвиватися. У 1964 році її закрили, а будівлю оголосили першою промисловою пам’яткою Буди. Після реставрації у 1969 році в цих стінах відкрився перший у Центральній Європі Ливарний музей.
Вплив заводу на навколишнє середовище
Завод «Ganz» під час своєї роботи завдавав великої шкоди екології. Це підтверджує екологічна експертиза, яка була проведена у 2000-х роках перед будівництвом на його місці парку «Millenáris». Під час неї було доведено, що територія забруднена.
Перед створенням парку старі будівлі знесли, включно з тунелем із залізобетонними стінами, який використовувався для випробування турбін. Після цього розпочали очищення землі, вона була забруднена навіть на глибині 3-3,5 метра токсичними важкими металами та нафтопродуктами. Тільки уявіть, видалили 8 тисяч тонн нафти. На ділянці після розчищення ґрунту утворилася величезна яма, достатня для розміщення двоповерхового підземного гаража.
Для очищення ґрунтових вод на місці звели окрему очисну станцію. У 2001 році парк відкрився. У ньому насадили велику кількість рослин, квітів і дерев. У самому центрі розташували озеро незвичайної форми.
