Янош Балог — угорський еколог, зоолог, лауреат премії Кошута, ланцюга Корвіна. Ця людина зробила величезний внесок у захист екології та першою вказала на проблеми, пов’язані з минулим і сьогоденням функціонування нашої планети. Про роботу і досягнення вченого детальніше поговоримо тут budapest.name.
Складне дитинство
З’явився на світ Янош 19 лютого 1913 року в Лонка, округ Мараморош, який тоді ще входив до складу Угорщини. У 7-річному віці хлопчик втратив батьків і його вихованням опікувалися дідусь і бабуся по материнській лінії. Після закінчення четвертого класу Янош потрапив до протестантського притулку в Будапешті, звідки вступив до лютеранської гімназії «Budapest-Fasori». У навчальному закладі хлопчик навчався стенографії, латині, а також розкрив свій літературний талант і ораторські здібності. У шостому класі Янош виграв шкільний конкурс оповідань і його перші вірші та проза були опубліковані. Крім цього, хлопця обрали президентом молодіжного гуртка самоосвіти.
У 16-річному віці, надихнувшись науковими роботами Отто Германа і Лайоша Біро, Янош пообіцяв собі стати тропічним зоологом, що і визначило його майбутнє. У 17 років він вирушив у свою першу експедицію стежкою Сас-Хедь. У 1930-1934 роках отримані результати описав у докторській дисертації, яка стала першою угорською роботою із зооценології.
Після закінчення школи юнак вступив на факультет географії та природознавства Королівського університету Петера Пазмані. У 1935 році здобув ступінь доктора зоології та написав свою першу книжку під назвою «A Sashegy pókfaunája», у якій розповів про свої 4-х річні дослідження, що розпочалися в 1930 році. Важливо зазначити, що ця книга досі використовується як довідник сучасними дослідниками.
Наукова діяльність, експедиції по всьому світу
Свою кар’єру Янош розпочав у 1937 році на кафедрі зоології та зоогеографії, очолюваній професором Ендре Дудичем. Спочатку був стажером, потім асистентом викладача, а пізніше — доцентом.
У 1944 році пішов з університету в Угорську академію наук. У 1951 році знову повернувся як науковий співробітник і став одним із засновників відділення ґрунтової зоології. У 1952 році Балогу присвоїли науковий ступінь кандидата біологічних наук, а через два роки — доктора біологічних наук. У 1965 році його призначили професором. У 1953 році було опубліковано роботу вченого – «A zoocönológia alapjai».
Янош став засновником предмета екології, і постійно намагався привернути увагу громадськості до важливих екологічних проблем Землі. Він першим в Угорщині розповів студентам університетів, що розвиток кисневої атмосфери залежить від абіотичної та біотичної еволюції, а також про екологічний вплив і зоологічну доказовість континентальних міграцій.
У 1963 році збулася дитяча мрія Балога — він вирушив у тропіки як керівник африканської зоологічної експедиції за підтримки ЮНЕСКО. У наступні десятиліття дослідник очолив майже 40 експедицій у Південну Америку, Нову Гвінею, Австралію, остання з яких відбулася у 2001 році. Загалом він провів у тропіках близько 6 років. Основною галуззю його досліджень була маловідома ґрунтова фауна саван і тропічних дощових лісів в Африці.
Також учений один із перших у 1971 році розповів про небезпеку глобального потепління. У своїх експедиціях, досліджуючи зруйновані тропічні ліси, він розпізнавав ознаки екологічної кризи, яка розпочиналася. Тому робив усе можливе, щоб захистити ліси, повітря, води.
15 серпня 2002 року в 90 років учений пішов із життя. За неоціненний внесок у науку і захист екології Янош Балог отримав велику кількість премій, включно з Кошута, Сечені, Хрестом Угорської Республіки.
