У сучасному світі сонячна енергетика посідає одне з важливих місць серед альтернативних джерел енергії. Однак мало хто знає, що практичне її використання нерозривно пов’язане з Марією Телкеш, яка присвятила своє життя вивченню цього питання і винаходам. Отримані результати під час експериментів вона застосувала на практиці й зробила величезний внесок у науку і розвиток альтернативних джерел енергії. Про її життя і роботу детальніше поговоримо тут budapest.name.
Експериментаторка з дитинства
З’явилася на світ Марія в Будапешті 12 грудня 1900 року в багатій родині. З раннього дитинства дівчинка проявляла інтерес до хімії. В 11-річному віці вона створила «лабораторію» на садовому подвір’ї своїх батьків, де проводила перші експерименти, використовуючи каміння, глину. Зрештою її інтерес до науки та хімії призвів до того, що вона вирішила здобути освіту в цій сфері. Варто зазначити, що на той момент лише 14% жінок навчалися в угорських університетах.
Телкеш стала студенткою фізико-математичного факультету Будапештського університету. Навчаючись на першому курсі, Марія випадково прочитала книгу про альтернативні джерела енергії. Отримана інформація настільки зацікавила дівчину, що вона твердо для себе вирішила рухатися далі в цьому напрямі та зробити так, щоб люди в країнах, що розвиваються, змогли використовувати для своїх цілей безкоштовну енергію.
Розробка опріснювача і системи опалення
У 1924 році 24-річна Телкеш здобула докторський ступінь з фізики та хімії й почала викладати в університеті. Незабаром її дядько Людвіг Ерно, який був угорським консулом у Клівленді та працював у біохімічній лабораторії, запросив племінницю до себе. Наприкінці 1930-х років Марія переїхала в Бостон і продовжила свою викладацьку кар’єру в Массачусетському технологічному університеті. Паралельно працюючи в лабораторії «Cleveland Clinic Foundation».
Незабаром, використовуючи отримані знання і результати своїх минулих експериментів, Марія створила унікальний пристрій — термобатарею, здатну перетворювати сонячне світло на електрику. Ця робота стала справжньою сенсацією і привернула увагу громадськості.
У 1937 році Телкеш отримала американське громадянство. У 1938 році вона приєдналася до проєкту дослідження сонячної енергії Массачусетського технологічного інституту. У цей період вона представила комітету свій прототип термобатареї. У 1939 році її офіційно прийняли до проєкту.
Під час Другої світової війни Телкеш стала цивільним радником Управління наукових досліджень і розробок США і заявила про себе своїм винаходом. Вона розробила для американських льотчиків опріснювач, що працював від сонця. Пристрій перетворював морську воду на питну. Розробка Марії врятувала життя не одному солдату, який потрапив у біду. Легкий і портативний дистилятор переганяв близько літра морської води на день, використовуючи лише сонячне світло. Незабаром він став невіддільною частиною екіпіровки пілотів. Після війни Телкеш отримала патент на цей винахід.
У 1948 році Марія спроєктувала унікальну систему опалення для «Dover Sun House» у Дуврі, неподалік від Бостона. Цей будинок став першою у світі експериментальною житловою будівлею, що обігрівалася виключно сонячною енергією і вважався справжньою технологічною сенсацією. Сонце крізь величезні вікна нагрівало повітря всередині. Весь секрет був у чорному металевому листі, розташованому за вікнами. Таким чином, тепло, що виходило від листа, передавалося вентиляторами в закріплені на стінах контейнери, заповнені глауберовою сіллю. Ця система виявилася найекономнішим рішенням того часу. Взимку будинок добре обігрівався, а влітку — охолоджувався.
У 1952 році Марія першою отримала премію Товариства американських жінок-інженерів за видатні досягнення, а в 1977 році від Американського товариства сонячної енергії.
Останні роки життя
У 1953 році Телкеш перевелася з Массачусетського технологічного інституту в Інженерний коледж Нью-Йоркського університету. Там вона очолила лабораторію сонячної енергії й почала працювати над проєктом переносної печі. Незабаром їй вдалося розробити невеликий, але дуже потужний пристрій. Тільки уявіть, температура в ньому досягала 350 градусів без будь-якого палива або джерела енергії, крім сонця. У 1978 році Телкеш пішла з університету на заслужений відпочинок, проте вона продовжувала свої дослідження у сфері сонячної енергетики.
За всю свою кар’єру Марія запатентувала 20 своїх винаходів, написала понад сотню наукових публікацій і отримала 12 міжнародних нагород. Попри свою блискучу кар’єру в Америці, жінка зберегла любов до Батьківщини. У 1995 році вона повернулася до Будапешта. За 10 днів до свого 95-річчя вона померла. У 2012 році Марію Телкеш посмертно обрали до Національної зали слави винахідників США. На честь великої винахідниці названо школи в Південній Кароліні, Сан-Франциско та Огайо.
Аналізуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що Марія Телкеш — сильна, смілива і дуже розумна жінка, яка зробила неоціненний внесок для суспільства та екології.
