Будапешт, розташований на мальовничих берегах Дунаю, є містом, чия історія та сьогодення тісно переплетені з водою. Однак за межами туристичних листівок, що оспівують річку, прихованим, але не менш важливим аспектом водного ландшафту міста є його дамби та водосховища. Ці інженерні споруди не лише відіграють критичну роль у забезпеченні міста питною водою, контролі паводків та виробництві енергії, а й стали невіднятною частиною міської екосистеми та рекреаційних зон. Далі на budapest.name.
Підземне водосховище Будапешта: архітектурна майстерність та інженерні рішення
Під мальовничим пагорбом Геллерт у Будапешті, відомим своїми елегантними, обсадженими деревами вуличками, приховано справжнє інженерне диво – водосховище Йожефа Грубера. Це сюрреалістичне підземне спорудження щороку, у березні, спорожнюється для щорічного очищення, відкриваючи відвідувачам футуристичний, майже антиутопічний ландшафт, утворений 106 витягнутими колонами.
Водосховище є невіднятною частиною системи водопостачання Будапешта. Воно здатне вмістити до 80 мільйонів літрів води. Щоночі вода фільтрується та закачується сюди з Дунаю, а протягом дня подається мешканцям Буди. Цей щоденний цикл забезпечує безперебійне постачання прісної води приблизно 500 000 осіб.
Будівництво водосховища розпочалося у 1970 році та тривало вісім років. Для його створення з пагорба було вирито понад 140 000 кубічних метрів землі. Заливка фундаменту двох басейнів потребувала понад 6000 квадратних метрів бетону товщиною 30 см, а 25 бетонозмішувачам знадобилося понад 40 годин для безперервної подачі матеріалу.
Два басейни водосховища спроєктовано у формі піаніно, що поєднує естетику та функціональність. Ця унікальна форма, разом зі 106 порожнистими та перфорованими колонами заввишки 9 метрів, запобігає утворенню водних вихорів і забезпечує оптимальну циркуляцію. Така інноваційна конструкція запобігає застою води та утворенню мікроорганізмів, забезпечуючи її свіжість та якість. Об’єкт також оснащений найсучаснішою системою ультрафіолетової дезінфекції, що створює додатковий рівень захисту від патогенів. На момент будівництва, це водосховище стало другим за величиною у світі, поступаючись лише об’єкту в Токіо.
Таємниці підземелля і їх розкриття
Через 35 років після завершення будівництва, оригінальні розрахунки моделювання потоку, виконані Йожефом Грубером, були повністю підтверджені комп’ютерною моделлю, що засвідчило геніальність проєкту.
Водосховище Йожефа Грубера відкрите для публіки лише один день на рік – 22 березня, у Всесвітній день води. Цього дня відвідувачі мають унікальну нагоду спуститися у спорожнене водосховище та пройтися серед величних колон, на власні очі відчувши моторошну красу цього прихованого підземного світу. Це рідкісна можливість побачити складну інженерну споруду, яка щодня забезпечує життя міста.
Kopaszi‑gát – історична дамба та популярна рекреаційна локація
Історія дамби Kopaszi‑gát у Будапешті – це яскравий приклад трансформації інженерної споруди від чисто функціонального об’єкта до жвавої рекреаційної зони. Сьогодні це один з наймодніших парків міста, який пропонує мешканцям та гостям столиці унікальні можливості для відпочинку на березі Дунаю.
Будівництво дамби Kopaszi‑gát розпочалося у 1870 році й тривало шість років, до 1876 року. Тоді було споруджено приблизно 3-кілометрову паралельну дамбу, що відділила Lágymányosi Bay від Дунаю. Її основною метою був контроль льодоутворення та захист міста від повеней, що були частим явищем у 19 столітті. Дамба також відігравала важливу роль у забезпеченні можливості навантаження залізничних вантажів у зимовий порт, підтримуючи широке плесо води.
У середині 20 століття територія навколо дамби зазнала певного занедбання. Однак, у 1993 році її оголосили охоронною зоною, а з 2003 року розпочалося поступове відродження, вже з акцентом на перетворення її на виключно рекреаційну зону.
Відродження та сучасне перетворення дамби
Справжня ревіталізація Kopaszi‑gát розпочалася з 2007 року, коли територія була перетворена на модний міський парк. Сьогодні це приблизно 10 гектарів сучасного ландшафтного дизайну, що гармонійно поєднує інженерні елементи з природними. Парк обладнано широкими пішохідними та велосипедними доріжками, сучасною зеленою архітектурою та різноманітними зонами для дозвілля.
Однією з ключових особливостей є причал BKK, що дозволяє дістатися сюди поромом (лінії D11/D12), який курсує з 2017 року. Це значно покращило доступність локації. Тепер уздовж дамби та в парку розташовано численні кафе та ресторанчики з терасами, дитячі майданчики, зони пляжу та пляжні бари, а також пункти прокату спорядження для водних активностей, таких як SUP та каяки. Kopaszi‑gát також стала популярним місцем для занять йогою та проведення різноманітних культурних заходів, що підтверджує її статус як повноцінного міського оазису.
Тимчасові дамби у Будапешті
Будапешт, розташований на берегах Дунаю, регулярно стикається з викликами повеней, що вимагає від міських служб постійної готовності та впровадження інноваційних рішень. Одним із ключових елементів захисту є будівництво тимчасових дамб, які допомагають убезпечити столицю не лише від великої води, а й від потенційних наслідків просочування стічних вод.
Щодня через каналізаційну мережу Будапешта, довжина якої становить 6473 кілометри, проходить 500-600 тисяч кубометрів стічних вод. Майже 99% цієї кількості після біологічного очищення скидається в Дунай. Однак, коли каналізаційні системи не справляються з об’ємом, стічні води можуть просочуватися на поверхню, створюючи санітарну загрозу та неприємний запах.
Саме тому, під час підготовки до паводків, першочерговим кроком є закриття всіх підземних шлюзів, що з’єднані з Дунаєм, та переведення помпових станцій у спеціальний режим роботи. Загалом, у Будапешті для захисту від повеней активно використовуються різноманітні типи тимчасових дамб:
- Балкові закриття. На найглибших ділянках оборонної лінії, як, наприклад, в парку відпочинку Кошута Лайоша, встановлюють дерев’яні балки у два ряди, простір між якими засипають глиною.
- Глиняні насипи. На Королівській дорозі основну оборонну лінію посилюють глиняними насипами довжиною близько 1700 метрів, використовуючи понад 6000 кубометрів глини.
- Мобільні дамби з мішків з піском. Особливо це стосується острова Маргіт, де для будівництва тимчасової мобільної дамби залучають близько 500 000 мішків з піском.
- Мобільні дамби з алюмінієвих балок-вставок. На термальних купальнях Дагай, завдяки попереднім інвестиціям, було зведено мобільну дамбу довжиною майже 500 метрів із 1500 алюмінієвих балок.
Маріанна Баторі, менеджер з комунікацій Столичної каналізаційної компанії, зазначає, що після паводків було закрито майже 50 проїздів, а головні оборонні лінії посилені до висоти 9 метрів у необхідних місцях. Це забезпечує надійний захист міста.
Цілодобове патрулювання та співпраця
Під час періодів загрози паводків, 400 співробітників Будапештського каналізаційного заводу та 250 працівників субпідрядників здійснюють безперервне патрулювання семи оборонних ділянок. Вони оперативно виявляють будь-які ознаки затоплення, такі як просочування води, і негайно сповіщають аварійно-рятувальні служби. У захисних операціях, зокрема на острові Маргіт, також активно допомагають волонтери, навчені службою управління стихійними лихами.
Ці зусилля дозволяють Будапешту ефективно протистояти загрозам повеней, забезпечуючи безпеку жителів та функціонування критичної інфраструктури, включаючи безперебійне водовідведення та очищення стічних вод. Захист питного водопостачання, яке забезпечується береговими фільтрами вздовж Дунаю, також є пріоритетом, адже понад 75% свердловин розташовані у заплавних районах.