Отто Герман — угорський ерудит 19 століття, зоолог-самоучка, колекціонер етнографії, публіцист і політик. Його ім’я досі на слуху в орнітологів і тих, хто знайомий із дикою природою угорських водойм, пише budapest.name.
Великі випробування
З’явився на світ майбутній зоолог у 1835 році в місті Брезно (Словаччина) в багатодітній родині. Батько хлопчика Карл був орнітологом-аматором і колекціонером. Саме він познайомив сина з природою і прищепив йому любов до неї. Отто міг днями безперервно гуляти в лісі. Одного разу він сильно застудився, і хвороба дала ускладнення на вуха, хлопчик став погано чути, що в майбутньому дуже ускладнювало йому життя.
У 1847 році Германи переїхали в Альсохамор, шахтарське селище поблизу Мішкольца. Там Отто почав вчиться в лютеранській школі. Незабаром він закинув навчання і влаштувався працювати помічником слюсаря, а потім на машинобудівний завод у місті Кромпахи.
У 1853 році юнак поїхав до Відня, щоб вивчитися на інженера. Однак нічого не вийшло, оскільки у 1854 році його батько пішов із життя, і за навчання платити було нікому. Протягом трьох років Герман працював машиністом у столиці Австрії. Більшість свого часу він проводив у Музеї природничої історії. Туди його запросив швейцарський учений, який помітив чудові здібності хлопчика до малювання. Пізніше Отто почав сам створювати художні малюнки та ілюстрації для своїх зоологічних і ботанічних праць.
У 1857 році Германа призвали до армії, але він не з’явився. За такий вчинок хлопець поплатився свободою — його засудили до 12 років військової служби. За хорошу поведінку Отто отримав звання сержанта. Незабаром через те що він мав гарний почерк, його призначили писарем. У 1861 році йому вдалося демобілізуватися. У 1863 році Самуель Брассай запросив Отто в Клуж-Напоку, щоб той допоміг йому скласти колекцію для Асоціації Трансільванських музеїв. Саме тоді Герман опублікував свої перші роботи з природознавства.
У 1872 році Отто збирався виїхати в Африку на заробітки, але нічого не вийшло, довелося повернутися в Будапешт. Міністр Трефорт призначив його помічником у Музеї природничої історії й з того моменту основним заняттям чоловіка стали зоологічні спостереження, колекціонування. У наступні десятиліття він подорожував Карпатським басейном, писав і публікував роботи про фауну Угорщини.
Вчений без наукового ступеня
Його перше серйозне дослідження було присвячене птаху соколу. Незабаром він написав хорошу роботу про мистецтво плетіння павутини павуками. Попри те, що Отто не мав наукового ступеня, він був уже відомою, шанованою людиною. Його роботи з великим інтересом читали вчені за кордоном. Герман вважав, що його головним завданням є навчити земляків любити природу. Один за одним він створював свої унікальні роботи: монографії про домашніх павуків, риб, культуру рибальства. У 1904 році світ побачила його найвідоміша праця “A madarak hasznáról és káráról”.
Про широкий кругозір і велику активність свідчить те, що Герман досліджував печери, ходив у довгі походи лісами та полями, збирав рідкісні мінерали та колекціонував їх. Варто зазначити, що він перший ідентифікував знаряддя праці людини, яка жила в Бюкке у період неоліту. Також він був активним членом Угорської наукової спільноти. У 1880-х роках Отто заснував товариство захисту тварин, яке згодом стало Угорським орнітологічним центром. У 1895 році він організував рибальську виставку, яка здобула широку популярність. У 1896 році за його сприяння відбулася ще одна виставка природничої історії фауни Угорщини.
У 1914 році Отто Герман помер від пневмонії.
