Музейний сад (Múzeumkert)

Múzeumkert — сад Угорського національного музею, де починається угорська історія

Múzeumkert (Музейний сад) лежить у VIII районі Будапешта, в Józsefváros, і формується довкола класицистичної будівлі Magyar Nemzeti Múzeum. Це одна з найнезвичніших зелених ділянок столиці: не просто парк, а національне меморіальне місце. За ажурною чавунною огорожею на відвідувача чекають півторастолітні дерева, римська мармурова колона, пам’ятники велетам угорської літератури й історії та монументальні сходи музею. Саме звідси 15 березня 1848 року революційна молодь зверталася до натовпу, і відтоді кожне національне свято знаходить тут своє місце — а водночас це цілком буденний центральний сад, де можна читати на лавці в тіні платанів.

Родзинки

• Будівля Magyar Nemzeti Múzeum — головний твір Pollack Mihály, зведений між 1837 і 1847 роками, з двома внутрішніми дворами й широкими сходами, зверненими до саду, які самі по собі є історичною сценою.
• Пам’ятник Arany János — скульптурна група Stróbl Alajos стоїть перед головним входом із 1893 року; сидячу постать поета супроводжують фігури Toldi Miklós і Rozgonyi Piroska, а східчастий постамент спроєктував Schickedanz Albert. Восени 2017-го пам’ятник вивезли на реставрацію, а в січні 2018 року повернули на місце.
• Статуя Berzsenyi Dániel — найперша скульптура саду, робота Vay Miklós, що стоїть тут із 1860 року; цей самий скульптор виконав 1881 року статую Kazinczy Ferenc, встановлену в саду 1902-го.
• Римська мармурова колона — триметрова колона ліворуч від сходів походить із храму Pax на римському Forum Romanum і потрапила до Угорщини 1929 року як дарунок італійської нації.
• Огорожа Ybl — декоративні чавунні ґрати навколо саду виконані за проєктом Ybl Miklós 1865 року, а сторожові будиночки біля великих воріт спроєктував Wagner János у 1895-му.
• Старі дерева — серед найдавніших — софора японська, висаджена приблизно у 1880-х, діаметр стовбура якої нині перевищує сто десять сантиметрів; а найпершими деревами саду були тюльпанові.

Що всередині

Múzeumkert надзвичайно щільний як на свою невелику площу: біля кожної стежки стоїть скульптура, кам’яна пам’ятка або столітнє дерево, а структура саду відповідає ідеалу англійського парку XIX століття — тобто будується не на симетричних осях, а на вільних, звивистих маршрутах. Навколо будівлі музею як центру кожен із чотирьох боків саду має власний настрій.

• Сходи музею й передпростір — найпарадніша точка саду, місце національних свят і вшанувань.
• Алея скульптур — пам’ятники постатям угорської літератури й громадського життя, зокрема Berzsenyi Dániel, Kazinczy Ferenc, Katona József та Arany János, а також погруддя іноземних історичних діячів.
• Римські та середньовічні кам’яні пам’ятки — різьблені камені, надгробні стели й елементи колон із музейної збірки, виставлені просто неба.
• Старий тінистий деревостан — платани, тюльпанові дерева, липи й акації, здебільшого з покоління, висадженого в другій половині XIX століття.
• Лавки й зони відпочинку — сад лежить посеред університетського кварталу, тож удень працює ще й як читальня та місце для навчання.
• Ворота й сторожові будиночки — маленькі споруди кінця XIX століття вздовж огорожі, які нагадують про первісний режим роботи саду.

Чим зайнятися і для кого

• Тим, кого цікавить історія — сад є одним із символічних місць революції 1848 року, а будівля музею — вершина угорського класицизму.
• Відвідувачам музею — сад слугує природним вступом до експозицій: варто обійти його, перш ніж заходити всередину.
• Студентам і тим, хто працює в центрі — це найтихіший закритий сад району, де можна читати, вчитися чи перечекати обідню перерву на лавці.
• Мисливцям за скульптурою й фотографам — пам’ятник Arany János, класицистичний портик і римська колона знімаються за одне коло.
• Тим, кого цікавить ботаніка — старі дерева саду є живою пам’яттю про висадки XIX століття, і кільком екземплярам уже понад півтора століття.
• Тим, хто гуляє між двома програмами — сад лежить на межі центру та Józsefváros, тож стає природною паузою між двома частинами міської прогулянки.

Як дістатися і практичне

Сад розташований у VIII районі Будапешта, в Józsefváros, безпосередньо на межі з центром, і громадським транспортом сюди кілька хвилин. Найближча станція метро — Kálvin tér, де сходяться лінії M3 і M4; за одну зупинку є також станція Astoria лінії M2. У цьому напрямку курсують трамваї №47, №48 і №49, а поруч зупиняються й кілька автобусних маршрутів. Вхід до саду безкоштовний, а от на експозиції музею потрібен окремий квиток. Сад обгороджений, тому працює за графіком, який визначає музей: він відкритий від ранку до вечора, ворота зачиняють із настанням темряви, а години змінюються залежно від сезону. На коло й огляд скульптур вистачить двадцяти-тридцяти хвилин, а разом із музеєм варто планувати пів дня. Рівні мощені доріжки саду зручні й для дитячого візочка.

Коли відвідати

Навесні сад найкращий: після розпускання старих дерев і весняного цвітіння класицистичний фасад опиняється в зеленій рамі, а 15 березня саме тут відбуваються центральні заходи національного свята, і сад буквально заповнюється людьми. Влітку густа крона дає прохолодний тінистий острів у розпеченому центрі — це найважливіша практична функція саду в спекотні місяці, і лавки тоді зайняті навіть удень. Восени колір лип і платанів дає найфотогенічніший вигляд, а потік відвідувачів спадає, тож скульптури й кам’яні пам’ятки можна оглядати спокійно. Взимку крізь безлисті дерева портик музею вимальовується на всю ширину, тоді як улітку дерева його частково затуляють; сад тоді тихий, а через коротший графік варто приходити раніше.

Цікаво знати

Ця ділянка була садом ще до музею: у 1750-х роках тут стояв бароковий палац архієпископа Klobusiczky Ferenc із французьким садом, а за тогочасними описами величезні дуби, висаджені близько 1750 року, уже у 1810-х давали солідну тінь; 1793 року алеї з деревами утримував граф Batthyány József. Ділянку для музею придбали в жовтні 1813 року, після того як пожертва Széchényi Ferenc 1802 року та закон 1808-го заклали основу національної інституції. Класицистичний палац Pollack Mihály звели між 1837 і 1847 роками, однак будівництво разом із пештською повінню 1838 року майже повністю знищило рослинність. Нинішня форма саду народилася у 1850-х: плани Muszely Károly 1848 року перервала революція, а з 1852-го потрібні кошти збирали благодійними концертами. Урочисту висадку провели 24 листопада 1855 року, коли посадили три тюльпанові дерева, а з весни 1856-го директор Kubinyi Ágoston листами просив землевласників по всій країні надіслати саджанці та кущі — так сюди потрапили липи й акації. Сад створили за зразком англійського парку за проєктом Petz Ármin, а ажурну чавунну огорожу виконали за задумом Ybl Miklós 1865 року. Між 1879 і 1881 роками через розширення сусіднього бульвару сад довелося вкоротити, і тоді фірма Fleischmann és Wéber наново спроєктувала квітники й доріжки; сторожові будиночки збудували за проєктами Wagner János 1895 року. Серед скульптур першою тут з’явилася постать Berzsenyi Dániel 1860 року роботи Vay Miklós; той самий скульптор виконав 1881 року статую Kazinczy Ferenc, встановлену 1902-го. Найвідоміший твір — пам’ятник Arany János роботи Stróbl Alajos, який після понад десятилітньої підготовки й загальнонаціонального збору коштів постав перед головним входом 1893 року; у вересні 2017-го його вивезли на реставрацію й повернули в січні 2018-го. Триметрова мармурова колона ліворуч від сходів походить із храму Pax на римському Forum Romanum і прибула до Угорщини 1929 року як дарунок італійської нації. Найважливіший історичний момент саду — 15 березня 1848 року, коли революційна молодь зверталася до натовпу зі сходів музею; відтоді це місце є одним із символів угорської боротьби за свободу. У 1945 році під час облоги столиці в саду точилися важкі бої, а загиблих тимчасово ховали просто тут.

Поради відвідувачу

• Обійдіть будівлю кругом: більшість оглядає лише частину перед головним входом, хоча найцікавіші кам’яні пам’ятки й найстаріші дерева стоять із тильного та бічних боків саду.
• Знайдіть ліворуч від сходів римську мармурову колону — мало хто знає, що це справжній фрагмент із Forum Romanum, який стоїть тут із 1929 року.
• У середині березня враховуйте, що через національне свято сад і сходи можуть бути переповнені й частково перекриті; для спокійної прогулянки оберіть інший день.

Питання й відповіді

Чи треба платити за вхід до Múzeumkert? Ні, відвідування саду безкоштовне. Окремий квиток потрібен лише на експозиції Magyar Nemzeti Múzeum.

Чи працює сад цілодобово? Ні. Сад обгороджений і працює за графіком, який визначає музей; ворота зачиняють увечері, а години змінюються залежно від сезону.

Як сюди дістатися? Найближча станція метро — Kálvin tér, де сходяться лінії M3 і M4; поруч також станція Astoria лінії M2. З трамваїв сюди курсують №47, №48 і №49.

Що пов’язує сад із 1848 роком? 15 березня 1848 року революційна молодь зверталася до натовпу зі сходів музею, і відтоді сад є одним із центральних місць національного свята.

Яка скульптура саду найважливіша? Пам’ятник Arany János роботи Stróbl Alajos 1893 року перед головним входом; сидячу постать поета супроводжують Toldi Miklós і Rozgonyi Piroska, а у 2017–2018 роках пам’ятник реставрували.

Коли власне з’явився сад? Нинішній сад заклали у 1850-х: урочиста перша висадка відбулася 24 листопада 1855 року, коли посадили три тюльпанові дерева, а з весни 1856-го насадження продовжили завдяки пожертвам з усієї країни.

Звідки взялася римська колона? Триметрова мармурова колона ліворуч від сходів походить із храму Pax на Forum Romanum і потрапила до Угорщини 1929 року як дарунок італійської нації.

Скільки часу закласти? Обійти сад і роздивитися скульптури — двадцять-тридцять хвилин, а разом із музейними експозиціями це легко перетворюється на пів дня.

Чи підходить сад із малою дитиною або візочком? Так, сад рівний, із мощеними доріжками, тихий і закритий, тож прогулянка тут спокійна; дитячого майданчика, втім, немає — це меморіальний сад.