Історія острова Маргіт — серце Дунаю в центрі Будапешта

Острів Маргіт (Margitsziget) — один із найвідоміших і найвідвідуваніших парків Будапешта. Він розташований у центрі Дунаю між історичними районами Буда і Пешт та приваблює як туристів, так і місцевих жителів своїми зеленими алеями, фонтанами, термальними басейнами та культурними заходами. Далі на budapest.name.

Втім, далеко не всі знають, що за цією сучасною ідилією приховується багате й надзвичайно цікаве минуле. Історія острова Маргіт тісно пов’язана з угорською королівською родиною та релігійними орденами. Він пережив руйнування та забуття, масштабну реконструкцію у XIX столітті та перетворення на культурно-рекреаційну зону у XX столітті.

Свята Маргарита: хто вона і чому острів названо на її честь?

Історія острова Маргіт починається під назвою «Заячий острів». Сучасна назва пов’язана з іменем доньки короля Угорщини Бели IV. Він був настільки наляканий навалою татаро-монгольських орд, що у 1241 році пообіцяв віддати ще ненароджену доньку в монастир на острові, якщо країна зуміє відбити напад загарбників. Обіцянку він виконав. Так у центрі Дунаю з’явилося домініканське абатство.

Історики згодом дійшли висновку, що Бела IV, можливо, поспішив із присяганням, адже перемога Угорщини була майже гарантованою. Степові кочівники, які чудово почувалися на просторах Великого степу, виявилися абсолютно не готовими до боїв у лісистій місцевості Карпат.

Донька угорського короля народилася у 1242 році. У віці десяти років її віддали до монастиря, збудованого на Заячому острові. Саме в цій обителі, у молитвах та усамітненні, Маргарита провела решту свого життя. Вона померла у 1270 році у віці двадцяти восьми років.

Процес канонізації Маргарити розпочався з ініціативи її брата Іштвана V та домініканців, наближених до королівського двору. Їм дуже хотілося завершити цей процес якнайшвидше. Для ордену домініканців канонізація Маргарити була важливою: вона могла стати першою жінкою-святою, пов’язаною з їхнім орденом. Крім того, і угорські королі мріяли мати святу у своєму родоводі.

До лику святих Маргариту офіційно зарахували лише у 1943 році. Проте, в народній уяві вона вважалася святою задовго до цього.

Сучасники згадували доньку Бели IV як надзвичайно скромну, милосердну та глибоко віруючу дівчину. Місцеві жителі були переконані, що вона мала надприродні здібності — від зцілень до пророчих дарів. На її честь острів, де вона прожила більшу частину життя, отримав назву острів Маргіт. Руїни монастиря, де вона молилася та служила Богові, збереглися донині та є важливою історичною пам’яткою.

Середньовіччя: розквіт і занепад монастирського життя на острові Маргіт

Після того, як король Бела IV збудував домініканський монастир на Дунаї для своєї доньки Маргарити, острів став важливим духовним центром середньовічної Угорщини. Саме в цей період розпочався розквіт монастирського життя на острові, який тривав понад два століття.

Окрім жіночого домініканського монастиря, де подвижничала свята Маргарита, на острові також розташовувалися францисканський монастир і кілька інших релігійних споруд. Ці обителі активно підтримувалися королівською родиною та аристократією, які жертвували кошти, землю та реліквії. Острів фактично став монастирським анклавом — місцем тиші, духовних практик і релігійної науки. Він був закритий для простолюду і використовувався переважно як резиденція для представників вищих прошарків духовенства та знаті, які прагнули усамітнення.

З роками на острові з’являлося все більше церков, келій, господарських будівель та садів. Руїни цих споруд, частково розкопані археологами, можна побачити тут і досі. Особливо добре збереглися фундаменти домініканського монастиря святої Маргарити, а також частини церкви францисканців, включно з готичними рисами.

З приходом турецьких військ у XVI столітті, після падіння Буди 1541 року, на острові Маргіт настав період руйнування та занепаду. Османи, не маючи інтересу до християнських монастирів, пограбували й частково зруйнували більшість споруд. Монахи були змушені покинути острів, і монастирське життя припинилося.

Протягом наступних століть острів залишався практично нежилим. Монастирі не відновлювалися, будівлі руйнувалися під впливом часу та природи. Острів став свого роду «забутою землею» в серці Дунаю, доки не розпочався новий етап його історії.

Історія острова Маргіт з 1790 по 1950 рік

У 1790 році острів був подарований сеймом ерцгерцогу Олександру. Він взявся за облаштування отриманої землі. Молодший брат Олександра, пфальцграф Йожеф, став його наступником. Представник вищої аристократії, який, зокрема, був відомий своєю любов’ю до садів, взявся за перетворення острова. Для реалізації своїх планів він запросив молодого садівника Кароя Тошта, який походив зі знаменитої династії садівників Шенбрунна. Саме він створив на острові розкішні трояндові сади та побудував літній будинок для дружини пфальцграфа Йожефа — великої княгині російської Олександри Павлівни. Приїхавши до Угорщини 1810 року, Тошт залишився тут назавжди. Саме він натуралізував близько 300 видів рослин на острові, зокрема платани. У 1869 році острів відкрили для публіки.

З 1882 року головним садівником острова Маргіт став Дьйордь Мадяр. Існують відомості, що саме за його керівництва тут вирощували величезну кількість троянд для комерційних цілей. У 1876 році за проєктом французького інженера Ернеста Гуїна був побудований міст Маргарити. Через чверть століття до нього приєднали заїзд на острів. Сам міст цікавий тим, що його опори розташовані дещо асиметрично через те, що в цьому місці Дунай робить вигин і утворює два рукави під кутом 30 градусів. Самі опори прикрашені статуями. Угорська держава викупила острів у правнука пфальцграфа Йожефа на підставі Акту XLVIII 1908 року.

Цікаво, що до 1901 року потрапити на острів можна було лише на плавзасобі. Міст Маргарити відкрили у 1876 році, а розвідний міст, який веде на острів, добудували 1901 року. У 1911 році на острові з’явилися нові прогулянкові зони. Після 1927 року під час робіт з будівництва парку було оброблено 60 000 кубічних метрів землі. Тоді з’явилися прогулянкові доріжки. На пештській стороні висадили 150 ясенів, а на будайській — 200 ялин. Крім цього, на острові посадили близько 3 000 інших дерев та приблизно 50 000 різних рослин. На місці садівницького центру розбили величезну квіткову клумбу площею 15 000 квадратних метрів.

До 1919 року для відвідування острова потрібно було сплачувати вступний внесок. У 1939 році почалося будівництво моста Арпада, який прилягає до північного кінця острова Маргіт. Однак завершити його вдалося лише 1950 року, після Другої світової війни. Тоді ж міст Арпада з’єднали з островом, що значно подовжило його північний мис.

Цілюща вода острова Маргіт

Наприкінці 1866 року гірський інженер Вілмош Жигмонді, відомий як видатний дослідник угорських артезіанських вод і лікувальних джерел, почав бурити артезіанську свердловину на західному узбережжі острова. У травні 1867 року з глибини близько 1200 метрів забив фонтан лікувальної води, температура якої становила 43 градуси. Завдяки цій свердловині з’явився план перетворення острова на курортну зону. Проєкт розробив угорський архітектор Міклош Ібл. За його планом уже до 1873 року на острові були збудовані курорт, два ресторани, кілька вілл та інші споруди. Також тоді створили штучний водоспад, який і досі живиться із джерела Жигмонді.

Температура води, яку видобувають з острова Маргіт, становить 70 градусів. Її охолоджують до 36 градусів і подають у місцеві купальні. При цьому вода зберігає всі свої активні компоненти. Хімічний склад місцевих вод багатий на мінерали, зокрема натрій, кальцій, магній, гідрокарбонати та сульфати. Вони допомагають у лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, м’язової та нервової систем. Також вода на острові Маргіт ефективна при периферичних порушеннях кровообігу, проблемах із травленням та шкірних захворюваннях.

Найвідоміше місце на острові, пов’язане з термальними водами, — це купальня «Палатінус» (Palatinus Fürdő). Її побудували у 1919 році як першу в Будапешті відкриту пляжну купальню.

Острів Маргіт після 1950 року

У середині минулого століття острів Маргіт став популярним місцем для відпочинку та туризму. Його облаштували та перетворили на величезну зелену зону з садами, купальнями, спортивними спорудами та розвагами. У цей період острів почав активно розвиватися як місце для проведення дозвілля та оздоровлення, зберігаючи свою історичну та культурну цінність. Після 1950 року на острові Маргіт провели масштабні роботи з доброустрою та розвитку інфраструктури. Тут з’явилися нові парки, сади, спортивні майданчики та зони відпочинку.

Водночас на острові продовжували зберігати та реставрувати історичні пам’ятки. Завдяки спокійній атмосфері, різноманіттю розваг і красі це місце стало однією з головних туристичних принад Будапешта.

Що варто відвідати на острові Маргіт?

Острів Маргіт — справжній природно-культурний оазис у самому серці Будапешта. Він простягнувся на 2,5 кілометра вздовж Дунаю й поєднує в собі спокій величного парку, сліди багатовікової історії, термальні купальні, спортивну інфраструктуру та культурні об’єкти.

Однією з найважливіших історичних пам’яток острова є руїни домініканського монастиря, в якому жила свята Маргарита. Тут збереглися фундаменти, залишки стін і фрагменти готичних арок XIII століття. Це місце наповнене тишею й особливою атмосферою, що дозволяє відчути подих епохи Середньовіччя.

На вході на острів розташований великий музичний фонтан, який став улюбленим місцем відпочинку як для туристів, так і для мешканців міста. Вода «танцює» у такт відомим мелодіям, а ввечері шоу доповнюють світлові ефекти.

Купальня «Палатінус» — найбільший комплекс термальних і плавальних басейнів на острові. Тут можна не лише скупатися в лікувальній воді, а й провести цілий день на свіжому повітрі. Є басейни для дітей, водні гірки, термальні ванни, а також зони відпочинку й харчування.

Тим, хто шукає усамітнення і гармонії з природою, варто відвідати Японський сад із невеликими містками, водоймами, декоративними рослинами та навіть черепахами. Поруч розташований Трояндовий сад, де в літній сезон цвітуть десятки сортів троянд.

Водонапірну вежу в стилі модерн зведено на острові Маргіт 1911 року. У XXI столітті її охороняють як пам’ятку архітектури. З верхнього майданчика вежі відкривається панорамний вид на Дунай і Будапешт.

Цікавою для відвідувачів буде також каплиця святого Михаїла. На відміну від руїн домініканського монастиря, цю базиліку було відреставровано у 1932 році архітектором Кальманом Люксом. Цей храм ордену премонстрантів відкрили археологи у 1923 році. Усередині руїн збереглася середньовічна церква, у якій пізніше встановили дзвін XV століття, знайдений під час розкопок 1914 року під старим поваленим деревом.

Крім того, острів чудово підходить для активного відпочинку. Тут прокладено бігову доріжку довжиною 5,3 км, є прокат велосипедів і електромобілів, тенісні корти, футбольні поля та фітнес-зони. До речі, не менш цікава історія купальні Сечені у Будапешті.

Джерела:

1. https://www.danubiushotels.com/hu/magazin/margitsziget-5-legendas-hely-5-szuper-elmeny 
2. https://www.budapestinfo.hu/hu/margitsziget 
3. https://fokert.budapestikozmuvek.hu/margit-sziget 
4. https://greendex.hu/te-tudod-miert-margitsziget-a-margit-sziget/
5. https://www.ujlakitemplom.hu/sb/margitsziget/

Теги: Острів Маргіт, Margitsziget, Будапешт, Угорщина, Історія острова, Свята Маргарита, Бела IV, Домініканський монастир, Острів Маргіт у Середньовіччя, Археологічні пам’ятки, Реконструкція острова Маргіт, Купальня Палатінус, Термальні води Маргіт, Вілмош Жигмонді, Міклош Ібл, Трояндовий сад, Японський сад, Каплиця святого Михаїла, Туризм в Угорщині, Пам’ятки Будапешта, Угорська історія